Принцип "Терапії піском" був запропонований ще Карлом Густавом
Юнгом, чудовим психотерапевтом, засновником аналітичної терапії. Може
бути, природна потреба людини "морочитися" з піском, і сама його структура
підказали великому Юнгом цю ідею. Адже пісок складається з дрібних крупинок, які тільки при з'єднанні утворюють улюблену нами пісочну масу.
Багато психологів бачать в окремих крупинках символічне відображення
автономності людини, а в піщаній масі – втілення Життя у Всесвіті.
Пісок має властивість пропускати воду. У зв'язку з цим, фахівці
парапсихологи стверджують, що він поглинає «негативну» психічну енергію,
очищає енергетику людини, стабілізує її емоційний стан. Спостереження і
досвід показують, що гра в пісок позитивно впливає на емоційне самопочуття
дітей і дорослих, і це робить його прекрасним засобом для розвитку і
саморозвитку дитини.
Гра з піском як консультативна методика була описана англійським
педіатром Маргарет Ловенфельд в 1939 році. В ігровому приміщенні
створеного нею Лондонського Інституту Дитячої Психології вона встановила
два цинкових підноса, один наполовину наповнений піском, а інший – водою, і формочки для гри з піском. Іграшки "жили" в коробці. Маленькі пацієнти інституту використовували іграшки у грі з піском, а коробки з піском вони називали «світом». Тому М. Ловенфельд назвала свій ігровий метод «світовою методикою».
Формуванням концепції «пісочної терапії» (або «пісок-pІау») займалися, в основному, представники юнгіанської школи. Наприклад, швейцарський аналітик Дора Калфф. Однак, для навчальних цілей унікальні можливості піску до недавнього часу практично не використовувалися. Щоб заповнити цю прогалину, Т. М. Грабенко, Т. Д. Зінченко-Євстігнєєвою була створена система пісочних ігор, спрямованих на навчання та розвиток особистості в цілому.
Ігри з піском є ефективним засобом всебічного розвитку дітей у цілому і творчих здібностей зокрема. Багаторічна практика свідчить, що ігри з піском позитивно впливають на емоційне благополуччя дітей. А з огляду на те, що це найулюбленіші ігри дітей, ми, дорослі, повинні максимально використовувати їх з розвивальною, навчальною та корекційною метою.
Пісочна терапія – головний помічник для процесу індивідуалізації. Це
спосіб спілкування зі світом та самим собою; спосіб позбавлення внутрішнього напруження, що підвищує впевненість у собі та відкриває нові шляхи розвитку.
