Моральне виховання
Науковий звіт про дослідно-експериментальну роботу щодо формування моральної вихованості особистості дошкільника
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми.
У сучасному суспільстві особливої актуальності набувають не стільки проблеми технізації життя, скільки його окультурення, створення духовно багатого середовища, формування в людини, а отже і дитини, етичної культури, душевної рівноваги, конструктивної поведінки, свідомості й відповідальності – моральності особистості. Для формування моральних якостей найбільш сприятливим періодом є дошкільний вік. Адже на цьому етапі закладаються основи морального розвитку дитини, розвиваються уявлення, почуття, формуються звички, які спрямовують подальше її вдосконалення. Дошкільне дитинство є початковим періодом становлення особистості, коли закладаються основи характеру, ставлення до навколишнього світу, людей, до себе, засвоюються моральні норми поведінки.
Основні вимоги до морального виховання дітей та молоді знайшли своє відображення в Законах України «Про освіту», «Про дошкільну освіту», «Про охорону дитинства», «Національній доктрині розвитку освіти України у ХХІ ст.», Базовому компоненті дошкільної освіти в Україні, Національній доктрині розвитку освіти України у ХХІ ст., Концепції громадянського виховання особистості в умовах розвитку української державності, Концепції Державної цільової програми розвитку дошкільної освіти на період до 2017 року, Білій книзі національної освіти України, програмі розвитку дітей старшого дошкільного віку «Впевнений старт», схваленій на І Всеукраїнському з’їзді педагогічних працівників дошкільної освіти (2010 р.) та інших нормативних документах, які визначили провідні напрями моральнодуховного удосконалення особистості. На жаль, у системі сучасної освіти досі існує значний дисбаланс, сутність якого полягає в надмірному акцентуванні на розвиткові інтелектуальних та фізичних якостей дитини і недостатній увазі до духовного, а особливо морального виховання особистості. Водночас, саме від того, які моральні основи будуть сформовані у старших дошкільників, залежить майбутнє української нації, адже моральність нації – основа духовної стійкості та спадкоємності її історичного буття. Згідно з дослідницькими висновками (О. Запорожець, О. Кононко, В. Мухіна, Я. Неверович та ін.), вже наприкінці дошкільного віку дитина виявляється здатною усвідомлювати і себе саму, і те місце, яке вона в цей час займає в житті. Психологи (А. Виноградова, В. Нечаєва, С. Козлова, Р. Буре та ін.) зазначають, що у дітей старшого дошкільного віку суспільно важливі мотиви переважають над особистісними. Дитина у цьому віці здатна усвідомлювати моральний смисл своєї поведінки. Виникають внутрішні моральні інстанції (Л. Виготський) – прагнення поводитися згідно з моральними нормами не тому, що цього вимагають дорослі (батьки, вихователі), а тому, що це приємно для себе й інших. Таким чином, моральне виховання старших дошкільників сьогодні є важливою складовою змісту роботи дошкільних навчальних закладів та сім’ї, головним завданням яких є формування моральної свідомості (уявлення про моральні норми), розвиток навичок моральної поведінки, виховання моральних почуттів. Саме тому ми уклали УГОДУ
про спільну діяльність і партнерство між дошкільним навчальним закладом (дитячий садок) спеціального типу №29 «Ластівка» м. Черкаси Черкаської області та ДВНЗ «Переяслав - Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди»
Предметом якої є реалізація програми дослідно-експериментальної роботи з теми «Я-моральний: особистість дошкільника у сучасному світі».
Зважаючи на актуальність проблеми, недостатній рівень її наукової розробленості та необхідність вирішення вказаних суперечностей у педагогічному процесі було обрано тему дослідження – «Я-моральний: особистість дошкільника у сучасному світі».. Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Мета дослідження полягає у визначенні, теоретичному обґрунтуванні та експериментальній перевірці педагогічних умов морального виховання дошкільників засобами педагогіки. Гіпотеза дослідження полягає у тому, що ефективність морального виховання дошкільників підвищиться за таких педагогічних умов: удосконалення теоретико-методичної підготовки вихователів дошкільних закладів до використання комплексу засобів педагогіки у моральному вихованні дошкільників; науковому обґрунтуванні та впровадженні технології морального виховання дошкільників; супроводу виховного процесу систематичною діагностикою рівнів прояву моральної вихованості дошкільників. Відповідно до мети й гіпотези було визначено такі задачі дослідження:
1. З’ясувати стан дослідженості проблеми морального виховання дошкільників у сучасній теорії і практиці та уточнити ключові поняття дослідження.
2. Визначити критерії, показники та охарактеризувати рівні моральної вихованості дошкільників.
3. Розробити та апробувати технологію морального виховання.
4. Теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити ефективність педагогічних умов морального виховання.
Об’єкт дослідження – процес морального виховання дошкільників.
Методи дослідження. Для досягнення поставленої мети і розв’язання визначених завдань використовувався комплекс взаємодоповнювальних методів дослідження: теоретичні – вивчення й аналіз психолого-педагогічної та методичної літератури з проблеми дослідження, що уможливило розкрити сутнісну характеристику ключових понять проблеми дослідження; аналіз документації ДНЗ; вивчення й узагальнення передового педагогічного досвіду з метою з’ясування стану дослідженості проблеми; емпіричні – діагностичні (анкетування, інтерв’ювання, бесіди, опитування, педагогічне спостереження, аналіз продуктів діяльності дітей старшого дошкільного віку), за допомогою яких вивчався стан сформованості моральної вихованості старших дошкільників засобами народної педагогіки;
педагогічний експеримент – констатувальний та формувальний етапи як реалізація технології морального виховання старших дошкільників засобами народної педагогіки; статистичні – кількісний і якісний аналіз здобутих результатів для забезпечення об’єктивності діагностики та достовірності одержаних результатів. Експериментальна база дослідження. Дослідно-експериментальна робота проводилася протягом 2016-2020 рр. на базі дошкільного навчального закладу (дитячий садок ) спеціального типу №29 «Ластівка» м.Черкаси ЧМР.
Експериментом було охоплено 90 дітей дошкільного віку та 21 педагогічний працівник. Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що: вперше визначено педагогічні умови морального виховання дошкільників (удосконалення теоретико-методичної підготовки вихователів дошкільних закладів до використання комплексу засобів педагогіки у моральному вихованні дошкільників; науково обґрунтовано технологію морального виховання дошкільників, яка включає в себе мету, завдання, критерії, компоненти, педагогічні умови, форми, засоби, методи; супровід виховного процесу систематичною діагностикою рівнів прояву моральної вихованості дошкільників; компоненти (пізнавальний, емоційний, поведінковий), критерії (інформаційно-пізнавальний, емоційно-почуттєвий, когнітивний), показники та рівні (високий, достатній, середній, початковий) моральної вихованості дошкільників. уточнено сутність поняття «моральне виховання» як цілісний процес взаємодії педагогів і вихованців, що спрямований на формування у дітей провідних моральних якостей та уявлень, їхньої моральної свідомості і переконань, засвоєння і актуалізацію дошкільниками моральних норм і правил з позиції поняття моралі, розвиток у них моральних почуттів, вироблення навичок моральної поведінки, підготовку до переходу на рівень самовиховання і самовдосконалення особистості; подальшого розвитку набули теоретичні положення щодо морального виховання.
Практичне значення одержаних результатів полягає в розробці та апробації програми теоретико-методичної підготовки вихователів дошкільних установ «Я-моральний: особистість дошкільника у сучасному світі», змісту, форм і методів морального виховання, методики діагностування моральної вихованості дошкільників. Результати дослідження можуть бути використані у навчально-виховному процесі дошкільних навчальних закладів (вихователями, батьками), у розробці програм виховання дітей дошкільного віку та методичних посібників. Матеріали дослідження можуть знайти застосування у професійній підготовці майбутніх вихователів дошкільних закладів та в системі післядипломної освіти.
Апробація результатів
Результати дослідження оприлюднені на науково-практичних конференціях різного рівня: міжнародних – Всеукраїнського (з Міжнародною участю) науково-методичного семінару-практикуму «Моральний патерн вихователя – базис моральної вихованості дошкільників» (Черкаси, 19 квітня 2019р.); Всеукраїнського науково-методичного семінару-практикуму «Формування моральної Я-концепції особистості дошкільника:діагностично-розвивальний контент» (Черкаси, 19 квітня 2017р.); Всеукраїнського науково-методичного семінару-практикуму «Реалізація завдань морального виховання дітей дошкільного віку: калейдоскоп психолого-педагогічного супроводу» (Черкаси, 2016р) а також міські науково-методичні об*єднання.
Публікації. Основні положення і висновки дисертації опубліковано у 16 працях, з яких 16 одноосібних: 12 статей у фахових виданнях, 4 публікації у збірниках матеріалів конференцій. Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, двох розділів, висновків до розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Загальний обсяг дисертації – 248 сторінок. Основний текст – 197 сторінок. Робота містить 17 додатків на 51 сторінці, 16 таблиць, 7 рисунків та 4 схеми. Список використаних джерел містить 293 найменування.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
У вступі обґрунтовано актуальність теми, визначено мету, гіпотезу, завдання, об’єкт, предмет, методи дослідження, розкрито наукову новизну та практичне значення одержаних результатів, подано відомості про апробацію і впровадження основних наукових положень, наводяться дані про публікації, структуру та обсяг дисертації. У першому розділі – «Теорія і практика морального виховання дошкільників засобами народної педагогіки» – у результаті аналізу наукових праць вітчизняних та зарубіжних учених уточнено сутність ключових понять дослідження; вивчено стан розробленості досліджуваної проблеми у сучасній педагогічній науці; здійснено діагностику моральної вихованості старших дошкільників. Аналіз наукових джерел засвідчив наявність різних підходів до тлумачення сутності поняття «моральне виховання». У широкому розумінні слова моральне виховання – це засвоєння підростаючими поколіннями моральних цінностей, переконань, норм, принципів, правил, звичок, традицій, що в сукупності становлять моральну культуру суспільства, в якому живуть діти; у вужчому значенні моральне виховання – безперервний процес, що починається з народження людини і триває все життя та спрямований на опанування людьми правилами й нормами поведінки. Згідно з різними науковими підходами моральне виховання інтерпретується як процес формування моральних цінностей, норм і правил, почуттів, принципів, навичок і звичок поведінки, рис характеру, моральних якостей (А. Гусейнов); здатність людини творити добро (Г. Гегель); процес цілеспрямованого, систематичного формування особистості, зумовлений законами суспільного розвитку, дією багатьох об’єктивних факторів (Н. Волкова); основа формування особистості (Т. Поніманська) та ін. Встановлено, що категорія моральне виховання є ключовою у формуванні і розвитку особистості. Існують різні підходи до її трактування. У дослідженні ми поділяємо думку вчених (І. Беха, Т. Поніманської, Є. Сявавко, Н. Волкової та ін.) щодо визначення морального виховання як основи формування особистості, процесу формування моральної свідомості особистості шляхом засвоєння нею загальноприйнятих моральних цінностей, переконань, норм і принципів. У дослідженні моральне виховання старших дошкільників трактується як цілісний процес взаємодії педагогів і вихованців, що спрямований на формування у дітей провідних моральних якостей та уявлень, їхньої моральної свідомості і переконань, засвоєння і актуалізацію ними моральних норм і правил з позиції народного поняття моралі, розвиток у них моральних почуттів, вироблення навичок моральної поведінки, підготовку до переходу на рівень самовиховання і самовдосконалення особистості. Моральне виховання завжди розглядалося як найважливіше завдання освітніх інституцій, сім’ї, родини, громади на всіх етапах його розвитку. Основу морального виховання складали народні погляди на людину як втілення чесності, працьовитості, доброти, благородства, любові до рідної землі, мови, культури, розумової і фізичної досконалості, релігійних чеснот, високої гуманності. Тому найбільш ефективними засобами моральної вихованості визнано усну народну творчість, звичаї і традиції українського народу тощо, що складають основу народної педагогіки. Спираючись на дослідницький доробок українських і зарубіжних психологів (Л. Божович, О. Кононко, В. Мухіної, О. Скрипченко та ін.) і педагогів (А. Богуш, Н. Виноградової, Р. Жуковської, Н. Непомнящей, О. Проскури, М. Снайдер та ін.), констатуємо, що найбільш сприятливим віком для усвідомленого опанування дитиною різноманітних моральних основ народної педагогіки є старший дошкільний вік. На основі аналізу теоретичних джерел з проблеми дослідження (Л. Обухова, О. Скрипченко, Т. Поніманська та ін.) встановлено, що у старших дошкільників добре розвинена уява, яка починає набувати творчого забарвлення. Під впливом навчання й виховання здійснюється сенсорний розвиток дитини (відбувається вдосконалення відчуттів, сприймання, уявлень). Діти цього віку виявляють розвинене цілеспрямоване сприймання, довільну пам’ять, уміння аналізувати й узагальнювати предмети, встановлювати взаємозв’язки між ними. У цей віковий період відбувається інтенсивний розвиток мислення – зокрема, здійснюється перехід від наочно-дійового до образного. Для старшого дошкільного віку характерне образне мислення, урівноваженість емоційних процесів. Доведено, що у цьому віці змінюються бажання та інтереси, виникають перші етичні інстанції й основи світобачення дитини. У своїй поведінці вона починає керуватися моральними нормами. Зокрема, це стосується переживання гордості за певні вчинки. З усвідомленням суспільних цінностей діти починають пишатися професійними успіхами своїх батьків, їхнім місцем у суспільстві (Т. Поніманська). Водночас психологи зазначають, що у дітей старшого дошкільного віку суспільно важливі мотиви переважають над особистісними. Згідно з теоретичними узагальненнями (О. Кононко, В. Мухіної та ін.) вже наприкінці дошкільного віку дитина виявляється здатною усвідомлювати і себе саму, і те місце, яке вона в цей час займає в житті. Найбільший виховний вплив на дошкільника здійснюють ті елементи культури, які дитина здатна зрозуміти, а згодом відобразити у практичній і творчій діяльності. Доведено, що лише у процесі діяльності дитина засвоює культурну спадщину народу, а відтак, формується як особистість (О. Запорожець та ін.). Важливими чинниками морального виховання є історична пам’ять, традиції роду і сім’ї. Народні традиції, звичаї та обряди об’єднують минуле, сучасне і майбутнє народу, інтегрують людей у високорозвинену сучасну націю. Засвоєні й примножені не одним поколінням, вони містять у собі духовні, моральні цінності, ідеї, ідеали, погляди, норми поведінки.
Моральні значення, спрямовують розвиток особистості у соціальне русло, нормуючи моральні риси людини, її особливості морального виховання. У результаті життєдіяльності українського етносу протягом віків сформувався певний педагогічний досвід, який згодом викристалізувався у народну педагогіку. Народною здебільшого називають педагогіку, яку створив етнос. На думку К. Ушинського, це галузь емпіричних педагогічних знань і досвіду, що виробляється в домінуючих серед народу поглядах на мету і завданнях виховання у сукупності народних засобів виховання і навчання. Він теоретично і практично довів, що народна педагогіка є золотим фондом наукової педагогіки. В Україні поняття «народна педагогіка» вперше вжив О. Духнович, який у праці «Народная педагогия в пользу училищ и учителей сельских» (1857 р.) звернув увагу на досвід народного виховання, наголосив на значущості родинних традицій, фольклору, народного мистецтва в педагогічному процесі. Сучасні вітчизняні дослідники (С. Анісімов, І. Бех, В. Вічев та ін.) вважають, що для морального виховання особистості необхідний комплексний вплив на особистість, який передбачає формування у єдності моральної свідомості, моральних почуттів і поведінки. Тому нами визначено такі компоненти моральної вихованості старших дошкільників: пізнавальний, емоційний, поведінковий. Виокремленні компоненти моральної вихованості стали основою для визначення таких критеріїв та їх показників: інформаційно-пізнавальний (наявність знань та уявлень про моральні якості, способи їх прояву, розуміння сутності певних понять, уміння характеризувати моральні (аморальні) прояви, аналізувати та давати їм адекватну оцінку); емоційно-почуттєвий (реакція дітей на біль і горе оточуючих, уміння цілеспрямовано проявляти свої почуття у відповідь на різноманітні внутрішні стани інших людей, усвідомлення чужих емоцій та відгуки на них); когнітивний (реальне ставлення до людей та турбота про них, наявність власного досвіду доброчинних проявів, безкорислива допомога і діяльність тощо). На основі встановлених критеріїв і показників на констатувальному етапі дослідження нами визначено чотири рівні сформованості моральної вихованості старших дошкільників: високий, достатній, середній та початковий. До високого рівня моральної вихованості належать старші дошкільники, які усвідомлюють зміст окремих моральних понять та свої переживання, відчувають і розуміють емоційний стан інших людей, знають способи впливу, крім того, самостійно здійснюють його як до рідних, так і до чужих людей без будь-яких заохочень (КГ – 27,6 %, ЕГ – 38,9 %). Достатній рівень моральної вихованості характеризує тих старших дошкільників, яким властиві адекватні, але недостатньо повні моральні уявлення. Діти цього рівня не зовсім активно надають допомогу іншим; їм притаманні прояви доброзичливості, щедрості, турботливості у ставленні до рідних і друзів, однак вони здійснюють їх переважно за проханням авторитетного дорослого (КГ – 2,8 %, ЕГ – 44,2 %). До середнього рівня моральної вихованості належать дошкільники з певним обсягом знань про зміст окремих моральних понять, однак із недостатнім їх усвідомленням. Така категорія дітей розуміє «чужі» почуття, але частіше самостійно здійснює підтримку близьких людей, а всіх інших – залежно від власного настрою, бажання або ж через умови заохочення (КГ – 3,2 %, ЕГ – 13,4 %). Початковий рівень прояву моральної вихованості притаманний дітям старшого дошкільного віку з обмеженим обсягом знань та уявлень про мораль та моральну поведінку. Їхня емоційна чутливість зорієнтована на власні переживання, їм притаманні короткочасні емоційні відгуки на біль та горе інших, епізодичне включення до акцій доброчинності та милосердя (КГ – 11,3 %, ЕГ – 3,5 %). Отже, результати констатувального етапу дослідження показали здебільшого середній і початковий рівень моральної вихованості старших дошкільників. Це вимагало обґрунтування ефективних педагогічних умов та технології морального виховання старших дошкільників засобами народної педагогіки. У другому розділі – «Педагогічні умови морального виховання старших дошкільників засобами народної педагогіки» – розкрито зміст та методику підготовки вихователів дошкільних навчальних закладів до застосування провідних ідей народної педагогіки у моральному вихованні дітей; охарактеризовано педагогічні умови та розкрито технологію морального виховання старших дошкільників засобами народної педагогіки, висвітлено хід та результати формувального етапу дослідження. У результаті аналізу теоретичних джерел та даних констатувального етапу дослідження нами визначено, обґрунтовано та експериментально перевірено комплекс педагогічних умов: удосконалення теоретико-методичної підготовки вихователів дошкільних закладів до використання комплексу засобів народної педагогіки у моральному вихованні старших дошкільників; наукове обґрунтування та впровадження технології морального виховання старших дошкільників засобами народної педагогіки; супровід виховного процесу систематичною діагностикою рівнів прояву моральної вихованості старших дошкільників. Удосконалення теоретичної і методичної підготовки педагогічних працівників, їх професійна майстерність – важлива умова поліпшення морального виховання дошкільників засобами народної педагогіки. З цією метою в експериментальних дошкільних закладах було проведено у постійно діючий семінар. Теоретична, практична і методична підготовка вихователів здійснювалася відповідно до розробленої нами програми семінару «Моральне виховання старших дошкільників засобами народної педагогіки», яка містить цикл лекцій, практичних занять, розробки виховних заходів (сценарії родинних, обрядових та календарних свят, казкові читання, дидактичні ігри, хвилинки ввічливості, розваги та творчі знахідки кращих педагогів і т. п.). Зміст даної програми відображав основні етапи морального розвитку дошкільника, що передбачали впровадження провідних засобів народнопедагогічного впливу на особистість дошкільника. Особлива увага приділялася старшій групі, вихованці якої досягають оптимального розвитку для умов дитячого садка. Учасники семінару мали усвідомити, що в цьому віці відзначається значна диференціація видів діяльності, у яких дитина може виявити самостійність у прийняті норм поведінки і регулюванні її відповідно до внутрішніх мотивів.
Проведення практичних занять здійснювалося на засадах особистісно орієнтованого підходу, коли оволодіння педагогічною майстерністю, підвищення кваліфікації здійснюється на індивідуально-особистісному рівні. Цей підхід передбачав: задоволення потреби особистості в позитивному ставленні до неї інших людей, самоповазі, у прагненні до самоактуалізації; формування ціннісного ставлення до себе, інших людей, до людства; створення сприятливого середовища для самовиховання та саморозвитку особистості. У ході проведення занять з вихователями моделювалися різні види виховних ситуацій, що потребували морального вибору, моральної оцінки, емпатії, чуйності, гальмування неетичних дій. Зокрема, ситуації «морального вибору» сприяли активізації моральної свідомості вихователя, формуванню альтруїстичних емоцій і почуттів. Ситуації «моральної оцінки» стимулювали вихователя старшої групи до прояву гуманних моральних якостей, орієнтували на етичні цінності у взаєминах з дітьми. Ситуації «співчуття, емпатії, чуйності» давали змогу визначати ступінь сформованості таких нормативних регуляторів культури міжособистісних взаємин вихователя з дітьми, як повага, тактовність, щирість, спрямованість на гуманістичну взаємодію. Відповідно до мети дослідження, ми зосереджували увагу на вивченні вихователями різних засобів народної педагогіки, за допомогою яких відбувається моральне виховання старших дошкільників. Досить актуальною педагогічною умовою морального виховання старших дошкільників засобами народної педагогіки є обґрунтування відповідної технології, що відображає взаємозв’язок між її структурними компонентами (метою, завданнями, критеріями, компонентами, педагогічними умовами, формами, засобами, методами) та слугувала основною програмою спільної діяльності педагогів та батьків у моральному вихованні старших дошкільників. Важливою характеристикою розробленої технології морального виховання старших дошкільників засобами народної педагогіки була її системність і послідовність. Впровадження змістових і процесуальних компонентів технології здійснювалося за допомогою різноманітних форм: проведення занять народнопедагогічного напряму, занять Добра і Краси, читання морально-етичних казок, хвилинок ввічливості, дидактичних ігор та вправ, проведення народних та родинних свят тощо. Найбільшу доцільність і результативність виховного впливу різних компонентів технології забезпечили такі форми виховання як дитячі ранки, свята, зустрічі, тощо та методи: формування моральної свідомості дитини (розповідь, бесіда, читання казок, переконування, навіювання, умовляння та ін.), формування досвіду моральної поведінки (створення виховних ситуацій, вимога, вправи, привчання, вправляння і т.д.), стимулювання (заохочення і покарання). Зокрема, в експериментальній роботі для підвищення ефективності морального виховання дошкільників заняття Добра і Краси, приклади з життя; етичні казки; ігрові технології; ситуації морального вибору; театралізовані вправи.
МЕТА: моральне виховання дошкільників
Завдання: формування моральної свідомості дошкільника (уявлення про моральні норми); перевірка ефективності народно-педагогічних засобів морального виховання старшого дошкільника; озброєння знаннями про пріоритети загальнолюдських цінностей; ознайомлення з родинною педагогікою; виховання поваги до свого роду; виявлення характеру змін рівня моральної вихованості.
Методи:
формування моральної свідомості («хвилинки ввічливості», «життєві проекти», бесіди); формування моральної поведінки (показ і пояснення, приклад поведінки дорослих, створення ситуацій морального вибору); стимулювання моральних почуттів (приклад інших, схвалення моральних учинків, колективна оцінка поведінки дитини, заохочення дитини до моральних учинків).
Засоби: фольклор (малі фольклорні жанри, народні казки, народні пісні); гра (народні ігри); традиції (звичаї, обряди, національні свята).
Критерії та показники моральної вихованості
інформаційно-пізнавальний;емоційно-почуттєвий; конативний
Педагогічні умови:
удосконалення теоретикометодичної підготовки вихователів дошкільних закладів до використання комплексу засобів народної педагогіки у моральному вихованні старших дошкільників; наукове обґрунтування та впровадження технології морального виховання старших дошкільників засобами народної педагогіки; супровід виховного процесу систематичною діагностикою рівнів прояву моральної вихованості дошкільників.
Результат: підвищення рівнів моральної вихованості дошкільників
інформаційно-пізнавальний, наявність знань та уявлень про моральні якості, способи їх прояву, розуміння сутності певних понять, уміння характеризувати моральні (аморальні) прояви, аналізувати та давати їм адекватну оцінку,
емоційно-почуттєвий реакція дітей на біль і горе оточуючих, уміння цілеспрямовано виражати свої почуття у відповідь на різноманітні внутрішні стани інших людей, усвідомлення чужих емоцій та відгуки на них
Когнітивний реальне сприяння та турбота, які виявляються у ставленні до оточуючих, наявність власного досвіду доброчинних проявів, безкорислива допомога і діяльність педагогіки, як: фольклор, гра (народні ігри), традиції (звичаї, обряди, національні свята). Використання означених засобів забезпечувалося комплексом ефективних прийомів виховання з метою впливу на моральну свідомість дошкільників: хвилинки ввічливості, приклад поведінки дорослих, створення ситуацій морального вибору, стимулювання моральних почуттів – приклад інших, схвалення моральних учинків, колективна оцінка поведінки дитини, заохочення дитини до моральних учинків тощо. Запропонована нами методика у роботі над прислів’ями і казками сприяла збагаченню моральних знань, розвитку моральних поглядів, переконань, світогляду, досвіду моральної поведінки дошкільників експериментальних груп. Водночас вона забезпечувала формування у старших дошкільників основ моральноетичної культури, підвищували загальний рівень розвитку особистості. Проведення занять з «Мовленнєвого спілкування» і «Художньої літератури» (які відповідно до Базового компоненту дошкільної освіти входять до освітньої галузі «Рідна мова») формували такі провідні для даного віку моральні якості, як ввічливість, доброзичливість, милосердя, взаємодопомога, щедрість і гостинність, чемність, увага до інших, повага до старших, що є провідними рисами українського національного характеру. Досягненню виховної мети на заняттях сприяв алгоритм діяльності вихователя: ігрова ситуація, рольова гра, приклад, запитання, пояснення. Обов’язковим елементом було звернення до висловлення власних міркувань дошкільників та їх роздуми щодо теми, представленої народним прислів'ям. З метою формування чуттєвого сприйняття старших дошкільників вчили «заглиблюватися в себе», а для внутрішньої концентрації використовували метод тренування уяви і метод практичних дослідів. На завершальному етапі ефективним було застосування нетрадиційних форм роботи в дошкільному закладі: свято, роздум, вікторина, презентація, доброчинні акції, колективні творчі справи, сюрприз-виставки та ін. З метою реалізації третьої педагогічної умови на всіх етапах дослідноекспериментальної роботи систематично проводилася діагностика рівнів моральної вихованості старших дошкільників за розробленими нами критеріями, показниками і рівнями та методами, що давало можливість прослідкувати динаміку змін у моральному становленні дітей та своєчасно і оперативно здійснювати індивідуальну і групову корекційну роботу. Загалом проведена дослідницька робота засвідчила переваги експериментальної технології, підґрунтям якої є програма методичного застосування засобів народної педагогіки у моральному вихованні старших дошкільників, у порівнянні з традиційно існуючою. Продемонструвавши отримані результати у вигляді графіка, маємо змогу наочно переконатися в ефективності запропонованих педагогічних умов . Після завершення формувального етапу експерименту проведено контрольні зрізи з допомогою діагностичних методик, які використовувалися під час констатувального етапу дослідження.
Порівняльний аналіз даних вхідного і вихідного діагностування демонструє динаміку змін рівнів моральної вихованості дошкільників експериментальних та контрольних груп і наочно доводить результативність розробленої й апрбованої нами технології та ефективність запропонованих педагогічних умов морального виховання дошкільників. Так, аналіз результатів формувального експерименту засвідчує, що високого рівня моральної вихованості досягли 38,9 % дошкільників ЕГ та 28,4 КГ (пізнавальний компонент), 20,1 % ЕГ та 4,3 % КГ (емоційний компонент), 73,1 % ЕГ та 54,5 % КГ (поведінковий компонент). Значно зросла кількість дітей, у яких сформовано достатній рівень моральної вихованості: 44,2 % дітей ЕГ та 28,4 % КГ (пізнавальний компонент), 24,2 % ЕГ та 7,1 % КГ (емоційний компонент), 22,4 % ЕГ та 28,4 КГ (поведінковий компонет). Суттєві зміни відбулися на середньому рівні моральної вихованості дошкільників: пізнавальний компонент – 13,4 % ЕГ і 32, 7 КГ; емоційний компонент – 27,5 % ЕГ і 36,5 % КГ; поведінковий компонент – 2,7 % ЕГ і 7,3 % КГ. Зафіксована різниця засвідчує, що моральна вихованість значно зросла в експериментальних групах під час формувального експерименту. Також значно зменшилася кількість дітей з початковим рівнем моральної вихованості (пізнавальний компонент – 3,5 % ЕГ та 11,3 % КГ,15 емоційний компонент – 28,2 % ЕГ та 52,1 % КГ, поведінковий компонент – 1,8 % ЕГ та 9,8 % КГ), що свідчить про сталість сформованої позитивної моральної поведінки після апробованої авторської технології та впровадження педагогічних умов морального виховання дошкільників.
Проведенні контрольні зрізи та спостереження за дошкільниками в умовах дошкільного закладу дали змогу зробити висновок про наявність позитивної динаміки в їхній моральній вихованості. Крім того, врахування спрогнозованих педагогічних умов позитивно вплинуло на усвідомлення дошкільниками моральних понять, формування моральних якостей, ціннісного ставлення до оточуючих людей, природи, Батьківщини, набуття досвіду моральної поведінки. Результати проведеного етапу дослідження довели необхідність дотримання у цьому процесі системності, послідовності, цілеспрямованості. Ми переконалися, що його результативність залежить від спільної виховної діяльності дошкільної установи і батьків, які ставлять єдині вимоги до поведінки, вчинків, взаємин як дошкільників, так і дорослих-наставників; від усталених норм (знань, умінь і навичок) для дітей старшого дошкільного віку у процесі оволодіння засобами народної педагогіки; від вибору ефективних шляхів, оптимальних форм і методів, доцільних прийомів виховання. Результати виконаного дослідження дають підстави стверджувати про ефективність і доцільність використання апробованих засобів народної педагогіки у досліджуваному напрямі виховного процесу дошкільного закладу, що дає змогу досягти більш високого рівня моральної вихованості старших дошкільників. Такі результати вказують на правомірність висунутої гіпотези, підтверджують ефективність запропонованих і впроваджених педагогічних умов морального виховання дошкільників, що дає змогу зробити відпвідні висновки.
ВИСНОВКИ
У звіті наведено теоретичне узагальнення і новий підхід до вирішення важливого й актуального завдання, що виявляється у вигляді розробки обґрунтування та експериментальної перевірки педагогічних умов морального виховання дошкільників. 1. Аналіз наукової літератури та освітньої практики засвідчив, що проблема морального виховання дітей була актуальною на всіх етапах розвитку людства. Особливо загострилася вона на сучасному етапі, коли українська держава, взявши курс на розбудову громадянського суспільства та впровадження ринкової економіки, зіткнулася з низкою проблем, зокрема, й морального характеру. Недоліки в організації виховного процесу в дошкільних закладах зумовили низький рівень моральної вихованості дітей. Ця проблема в цілому привертала увагу вітчизняних учених і педагогів-практиків, однак моральне становлення дошкільників, залишилося поза їхньою увагою і не стало предметом спеціального науково-педагогічного дослідження. Відсутні також конкретні рекомендації, розробки, методики щодо використання засобів народної та іншої педагогіки у процесі морального виховання дошкільників. Адже саме наприкінці дошкільного віку дитина виявляється здатною усвідомлювати і себе саму, і те місце, яке вона в цей час займає в житті, здатна усвідомлювати моральний смисл своєї поведінки. В цьому віці виникають внутрішні моральні інстанції – прагнення поводитися згідно з моральними нормами не тому, що цього вимагають дорослі (батьки, вихователі), а тому, що це приємно для себе й інших. У результаті вивчення психолого-педагогічної та філософської літератури з проблеми дослідження уточнено сутність поняття «моральне виховання дошкільників» як цілісного процесу взаємодії педагогів і вихованців, що спрямований на формування у дітей провідних моральних якостей та уявлень, їхньої моральної свідомості і переконань, засвоєння і актуалізацію дошкільниками моральних норм і правил з позиції народного поняття моралі, розвиток у них моральних почуттів, вироблення навичок моральної поведінки, підготовку до переходу на рівень самовиховання і самовдосконалення особистості.
2. Аналіз стану морального виховання в дошкільних закладах засвідчує, що обсяг педагогічного матеріалу з моральним змістом у них використовується недостатньо. Дослідження професійної компетентності сучасних вихователів продемонструвало їхню поверхову обізнаність із засобами народної педагогіки; можливістю реалізації завдань морального виховання дошкільників. Визначено критерії та показники моральної вихованості дошкільників: інформаційно-пізнавальний (наявність знань та уявлень про моральні якості, способи їх прояву, розуміння сутності певних понять, уміння характеризувати моральні (аморальні) прояви, аналізувати та давати їм адекватну оцінку); емоційно-почуттєвий (реакція дітей на біль і горе оточуючих, уміння цілеспрямовано виражати свої почуття у відповідь на різноманітні внутрішні стани інших людей, усвідомлення чужих емоцій та відгуки на них); когнітивний (реальне сприяння та турбота, які виявляються у ставленні до оточуючих, наявність власного досвіду доброчинних проявів, безкорислива допомога і діяльність). На основі встановлених критеріїв і показників нами охарактеризовано такі рівні підвищення морального виховання дошкільників: високий, достатній, середній та початковий.
Встановлено, що ефективність морального виховання дошкільників визначається обґрунтованою і апробованою нами технологією, яка відображає взаємозв’язок між її структурними компонентами (метою, завданнями, критеріями, компонентами, педагогічними умовами, формами, засобами та методами) та слугувала основною програмою спільної діяльності педагогів та батьків у моральному вихованні дошкільників. Важливою характеристикою розробленої технології морального виховання дошкільників була її системність і послідовність. Впровадження змістових і процесуальних компонентів технології здійснювалося за допомогою різноманітних форм: проведення занять народнопедагогічного напряму, занять Добра і Краси, читання морально-етичних казок, хвилинок ввічливості, дидактичних ігор та вправ, проведення народних та родинних свят тощо. Найбільшу доцільність і результативність виховного впливу забезпечили виокремленні під час експерименту такі засоби народної педагогіки: фольклор (малі фольклорні жанри, народні казки, народні пісні), гра ( народні ігри), традиції (звичаї, обряди, національні свята).
Доведено, що на ефективність морального виховання дошкільників впливають такі педагогічні умови: удосконалення теоретико-методичної підготовки вихователів дошкільних закладів до використання комплексу засобів народної педагогіки у моральному вихованні старших дошкільників; наукове обґрунтування та впровадження технології морального виховання дошкільників; супровід виховного процесу систематичною діагностикою рівнів прояву моральної вихованості старших дошкільників. Експериментальна перевірка педагогічних умов засвідчила, що їх реалізація забезпечує підвищення рівня моральної вихованості дошкільників. Насамперед значно зріс відсоток дітей з високим і достатнім рівнем. Встановлено, що показники пізнавального, емоційного та поведінкового компонентів моральної вихованості набули позитивної тенденції. Виконане дослідження не претендує на вичерпне розв’язання окресленої проблеми. Подальшої розробки потребують такі питанні, як організація тісної взаємодії ДНЗ з сім’єю та громадськістю в моральному вихованні дошкільників засобами народної педагогіки; забезпечення спеціальної підготовки майбутніх вихователів дошкільних закладів з метою підвищення їхньої професійної компетентності тощо.
