Методика "Сендплей" в ЗДО

Найсприятливіший для сендплею – дошкільний вік. Часто дошкільники не спроможні передати свої переживання через недостатній розвиток вербального апарату, бідність уявлень чи затримку розвитку. У таких випадках пропонована техніка виявляється вельми корисною. Маніпулювання з різноманітними предметами, піском, водою, конструктивними й пластичними матеріалами для них – найприродніша діяльність, що особливо важливо за наявності в дитини мовних порушень. Кожна обрана фігурка втілює якийсь образ, може взаємодіяти з іншими персонажами. Дитина сама придумує, про що вони розмовляють або що роблять, іноді вона може попросити логопеда приєднатися до гри і діяти від імені якогось персонажа. В усіх цих випадках малюк почувається господарем свого маленького світу, режисером дійства, що розігрується на пісочному полі.

Вплив сендплею на розвиток дошкільника

Пісочниця – це важливий елемент розвивального середовища, де дітям можна вільно творити, без боязні щось зіпсувати чи зламати. Перш, ніж малюки усвідомлять, що роблять, їхні руки самі починають просіювати пісок, будувати, малювати, а якщо під рукою є різноманітні невеличкі фігурки, іграшки, тоді розігруються цілі вистави – дитина повністю занурюється в гру, та на тривалий час її увага фіксується на процесі програвання власних переживань, завдяки чому у них формуються та закріплюються такі навички, як посидючість, уважність, зосередженість.

Головний принцип сендплея – створення вільного і захищеного простору, в якому дитина може виражати і досліджувати свій світ, перетворюючи свій досвід та свої, часто незрозумілі або тривожні, переживання.

Метод сендплей при зовнішній простоті має великі можливості. Якщо розглядати педагогічні й психологічні аспекти використання піску, то важко його переоцінити – це й неперевершене за своїми можливостями предметно-ігрове середовище, і чудовий сенсорний матеріал, і природний матеріал для образотворчої діяльності, експериментування, конструювання, творення, пізнання.

Саме тому слід приділити особливу увагу облаштуванню осередків для ігор з піском. Адже, звичайний пісок – це щось незвичайно чарівне й привабливе.

Для результативної роботи з дітьми пісочниця має бути відповідно обладнана. Для занять з підгрупою дітей використовується дерев’яний ящик розміром 90x70x10 см., для індивідуальних 70х50х08 м. Пісок у пісочниці можна розділити на дві частини: сухий та мокрий.

Пісок повинен бути жовтого чи світло-коричневого кольору, піщинки середнього розміру. Піском заповнюють 1/3ящика. Перед використанням пісок повинен бути просіяний, промитий, продезінфікований.

Для організації ігор з піском стане у нагоді набір іграшкового матеріалу (зберігається в пластикових контейнерах з отворами):

— лопатки, широкі пензлики, ситечка, воронки; формочки для піску та тіста;

— мініатюрні іграшки (висотою 5-10 см) із зображенням людей; різних тварин і рослин; іграшки з «кіндер-сюрпризів»;

— набір іграшкового посуду і іграшкові ліжечка;

— різноманітні будівлі;

— камінці, ракушки, гілочки, палички.

Для розвитку творчих здібностей старших дошкільників можна використовувати пісочницю з підсвічуванням, такий вид пісочниці використовується для малювання піском одного або декількох кольорів.

Крім звичайного піску можна використовувати кінетичний пісок промислового виробництва, або виготовити його самостійно, використовуючи 4 склянки просіяного піску, 2 склянки крохмалю, 1 склянку води. Такий пісок має еластичну фактуру, легко ліпиться, довго не висихає.

У пісочниці можна використовувати інші сипучі матеріали: сіль, манку.

Для розвитку творчості вищезазначені матеріали можна пофарбувати у різні кольори, висушити та дати дітям змогу створювати різнокольорові композиції.

Спостереження за грою дітей показало, що дії з піском можна умовно поділити на три етапи.

Етапи розвитку дій з піском